Висвітлено етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування основних серцево-судинних захворювань, а саме: артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, порушеннь ритму провідності, некоронарогенних хвороб міокарда, серцевої недостатності, перикардиті, набутих серцевих вад.

Освещены этиология, патогенез, клиника, диагностика и лечение основных сердечно-сосудистых заболеваний, а именно: артериальной гипертензии, ишемичной болезни сердца, нарушений ритма проводимости, некоронарогенных болезней миокарда, сердечной недостаточности, перикардитов, приобретенных сердечных недостаточностей.

Розглянуто основні питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики основних захворювань системи кровообігу, зокрема, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, порушень ритму провідності, некоронарогенних хвороб міокарда, серцевої недостатності, перикардитів. Наведено інформацію про реноваскулярну та неврогенні гіпертензії, особливості діагностики інфаркту міокарда, кардіогенний шок, брадисистолічні аритмії та блокади, гіпертрофічну кардіоміопатію, систолічну та діастолічну серцеву недостатність.

Рассмотрены основные вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики, лечения и профилактики основных заболеваний системы кровообращения, в частности, артериальной гипертензии, ишемической болезни сердца, нарушений ритма проводимости, некоронарогенных болезней миокарда, сердечной недостаточности, перикардитов. Приведена информация о реноваскулярной и неврогенных гипертензиях, особенностях диагностики инфаркта миокарда, кардиогенном шоке, брадисистолических аритмиях и блокадах, гипертрофической кардиомиопатии, систолической и диастолической сердечной недостаточности.

Основні положення про роль інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту знайшли відображення у багатьох наукових публікаціях. Сформульовано значення активації систем нейрогуморальної регуляції в клініці та лікуванні хронічної серцевої недостатності на основі даних світової літератури.

У дослідах на 26-ти білих щурах досліджено вплив налоксону (0,1 мг/кг) на загальну кількість еритроцитів та їх кислотний гемоліз у нормі та за гострого стресу. Показано, що блокада опіаторецепторів змінює еритрограму інтактних тварин. За гострого стресу налоксон зменшує загальну кількість еритроцитів у крові і наближує кінетику кислотного гемолізу еритроцитів до такої в контролі.

Зазначено, що у хворих на артеріальну гіпертензію у похилому віці ефективними лікувальними засобами є інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту та блокатори бета-адренергічних рецепторів.

У багатьох літературних джерелах описано основні аспекти та роль активації систем нейрогуморальної регуляції та цитокінів у клініці та лікуванні хронічної серцевої недостатності (ХСН). Сформульовано клінічну значущість активації системи цитокінів, що необхідно враховувати у лікуванні хворих на ХСН.

Вивчено ефект застосування імуномодулятора поліоксидонію на морфологічний стан слизової оболонки гастродуоденальної зони у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки.

Зазначено, що важливість активації систем нейрогуморальної регуляції у клініці та лікуванні хронічної серцевої недостатності описано в багатьох літературних джерелах. Ці основні положення необхідно враховувати у разі застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) у лікуванні хворих на післяінфарктний кардіосклероз. Інгібітори АПФ, зокрема лізиноприл, позитивно впливають на нормалізацію концентрації цитокінів і виявляють метаболічну нейтральність у хворих на післяінфарктний кардіосклероз з хронічною серцевою недостатністю.

Важливість активації систем нейрогуморальної регуляції у клініці та лікуванні хронічної серцевої недостатності (ХСН) описано в багатьох літературних джерелах. Ці основні положення необхідно враховувати при застосуванні інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) у лікуванні хворих на метаболічний синдром (МС). Кожний з компонентів цього синдрому є фактором ризику ХСН, тому висока атерогенність їх поєднання обумовлена метаболічним зв'язком. Інгібітори АПФ, а саме еналаприл, позитивно впливають на нормалізацію концентрації цитокінів та проявляють метаболічну нейтральність у хворих на ХСН з МС.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки, методів діагностики та лікування найбільш поширених захворювань органів дихання. Описано особливості гострого бронхіту та бронхіальної астми, пневмоній, плевритів, гнійних та хронічних обструктивних захворювань легень, тромбоемболії легеневої артерії, синдрому легеневої дисемінації.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, методов диагностики и лечения наиболее распространенных заболеваний органов дыхания. Описаны особенности острого бронхита и бронхиальной астмы, пневмоний, плевритов, гнойных и хронических обструктивных заболеваний лёгких, тромбоэмболии лёгочной артерии, синдрома лёгочной дисеминации.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування основних серцево-судинних захворювань. Описано особливості артеріальної гіпертензії, атеросклерозу, ішемічних хвороб серця, зокрема, стенокардії та інфаркту міокарда, порушень серцевого ритму і провідності, міокардитів, кардіоміопатій, інфекційного ендокардиту, перикардитів, набутих вад серця, систолічної та діастолічної серцевої недостатності.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения основных сердечно-сосудистых заболеваний. Описаны особенности артериальной гипертензии, атеросклероза, ишемических болезней сердца, в частности, стенокардии и инфаркта миокарда, нарушений сердечного ритма и проводимости, миокардитов, кардиомиопатий, инфекционного эндокардита, перикардитов, приобретенных дефектов сердца, систолической и диастолической сердечной недостаточности.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, клініки, діагностики та лікування основних захворювань крові. Описано особливості залізодефіцитної та апластичної анемії, гемобластозів, лейкозів, зокрема, гострого, хронічного мієлоїдного та лімфолейкозу, геморагічних діатезів, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, клиники, диагностики и лечения основных заболеваний крови. Описаны особенности железодефицитной и апластической анемии, гемобластозов, лейкозов, в частности, острого, хронического миелоидного и лимфолейкоза, геморагических диатезов, синдрома дисеминированного внутрисосудистого оседания крови.

Виявлено, що за умов експериментального цукрового діабету (ЦД) в гемомікроциркуляторному руслі судинної оболонки очного яблука щура виявляються дистрофічні зміни ендотеліоцитів мікросудин, наявність великої кількості мікроворсинок на люмінальній поверхні ендотелію, що свідчить про мікроциркуляторну гіпоксію. Одночасно спостерігається зниження мікропіноцитозу, що свідчить про зниження активності трансцелюлярних обмінних процесів. Виявлено також реологічні порушення. Показано, що існує чітка тенденція у зростанні морфологічних змін структурних елементів судинної оболонки ока, які корелюють із тривалістю перебігу ЦД і відповідно тяжкістю захворювання.

Проведена оценка информативности определения комплекса интима-медиа как маркера начального ремоделирования сосудов при гипотиреозе. У больных гипотиреозом начало атеросклеротических изменений сосудистой стенки коррелирует с началом гипотиреоидной дисфункции. Структурная оценка комплекса интима-медиа имеет прогностическое значение как для ранней диагностики гипотиреоза, так и для оценки степени его тяжести и прогноза риска сосудистых катастроф.

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих на цукровий діабет (ЦД) формується за відсутності атеросклеротичних змін як наслідок діабетичної автономної нейропатії серця (ДАНС) вже на ранніх етапах ЦД. Прогресування ДАНС за кардіоваскулярним типом пов'язане з порушенням енергозабезпечення клітин, синтезу білків, електролітного обміну, обміну мікроелементів, окисно-відновних процесів, киснево-транспортної функції крові, тому метаболічна терапія проводиться з метою оптимізації процесів утворення та витрати енергії. Кокарніт активізує процеси аеробного окислення глюкози, а також має регулюючий вплив на процеси окислення жирних кислот. Під час використання кокарніту в комлексній терапії хворих з ДАНС встановлено покращання діастолічної функції лівого шлуночка, а також відмічена позитивна динаміка в балансі еферентної активності симпатичної та парасимпатичної частини вегетативної нервової системи у контролі варіабельності серцевого ритму, що забезпечує регрес клінічної симптоматики.

Важливість активації систем нейрогуморальної регуляції у клініці та лікуванні хронічної серцевої недостатності (ХСН) описана в багатьох літературних джерелах. Ці основні положення необхідно враховувати під час застосування інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) у лікуванні хворих на ХСН, особливо в поєднанні з метаболічним синдромом. Кожний з компонентів метаболічного синдрому є фактором ризику ХСН, тому висока атерогенність їх поєднання обумовлена метаболічним зв'язком. Інгібітори АПФ позитивно впливають на функціональний стан міокарда, мають добрий антигіпертензивний ефект та метаболічну нейтральність у пацієнтів з ХСН та метаболічним синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414-3 + Р410.09

Рубрики:

Хвороби нирок

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: РА404970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз ефективності лікування хронічної серцевої недостатності у хворих із артеріальною гіпертензією при хронічній хворобі нирок. Найбільш істотно лікування інгібіторами АПФ та сартанами приводило до зменшення розмірів порожнин серця, більш значущого для інгібіторів АПФ, застосування яких характеризувалося також зменшенням маси міокарда та діастолічних розмірів лівого шлуночка. Покращання діастолічної функції лівого шлуночка зумовлено поліпшенням релаксації міокарда. Ці впливи свідчать, що інгібітори АПФ як засіб ремоделювання міокарда мають більш широкий діапазон дії, в першу чергу на об'єми міокарда і величини м'язової маси, та зменшують ступінь діастолічної дисфункції за рахунок поліпшення релаксації міокарда.

Проведено сонографічне дослідження атеросклеротичних змін екстракраніальних судин у хворих на цукровий діабет (ЦД), а також вивчено динаміку ліпідограми під впливом лікування з включенням "Рейтоілу". Структурні зміни судинної стінки корелюють з- змінами ліпідного профілю у хворих на ЦД. Структурну оцінку комплексу інтима-медіа (КІМ) можна використовувати як маркер ранньої діагностики судинного ремоделювання у хворих на ЦД і як критерій ефективності лікування. Виявлення порушень ліпідного обміну й оцінка показника КІМ на ранніх етапах перебігу ЦД надають змогу забезпечити патогенетичний підхід до комплексного лікування хворих на ЦД з дисліпідемією, зокрема - включення "Рейтоілу".